Чорний ринок токенів у Китаї

Дослідниця з Оксфордської лабораторії китайської політики написала статтю про те, як китайські провайдери торгують токенами за цінами нижчими за офіційні. Іноді ціна за доступ до моделі може становити всього 10% від офіційної. Постає питання: як?

Виявляється, є три варіанти. Обирайте, який подобається більше ☕️:

1. Масовий збір даних. Подібні провайдери збирають усі запити, відповіді та ланцюги розумування – і перепродають. На цьому і заробляють.

2. Підміна моделей. Вам продають Opus 4.7, а насправді підсовують якийсь Qwen місцевого виробництва. І от вже знижка на потужну модель перетворюється на прибуток з дешевої.

3. Арбітраж підписки. Наприклад, беруть Claude Max за $200 і ділять на десятки клієнтів через ліміти по токенах на годину. Знову прибуток! Сюди ж генерація безлічі підроблених API-акаунтів для отримання безкоштовних стартових кредитів, фейкові студентські акаунти та перепродажа чужих невикористаних квот.

Всі геоблокування, телефонні верифікації, вимоги до закордонних карт і все інше ці проксі з легкістю обходять. Тож ринок розрісся, і офіційні органи нічого з цим вдіяти не можуть.

Китайці користуються подібним масово, адже прямий доступ без VPN і іноземних карт для них закритий. І всі, здається, задоволені.